продажа наркотиков Бодайбо Кодеин напиток Lean (лин)

У-у! Привет, ребята! Заценим, что у нас тут наркоман-комик в деле, да?

Сегодня хочу рассказать вам историю о том, как я смутила всех и купила кодеин, одновременно поступив легко в институт. Да, да, вы не ослышались, это все на самом деле, и это у меня вышло! Надеюсь, вы не против молодежного сленга и не агритесь, если я его буду шабить в тексте.

Ну, как я ширяться кодеином?

Все началось с того, что я бзикнулась на идею потрогать что-то новое, что-то экзотическое. Конечно же, на фоне многих закладок я выбрала кодеин. Меня привлекла его репутация бодрящего и расслабляющего средства. Мы с друзьями начали искать возможность его достать.

И вот, однажды, когда общались в нашей группе в телеграмме, один из наших новых знакомых пишет, что он знает место, где можно приобрести эту сверхушку. Мы конечно же сразу же откликнулись и записались на покупку.

Дождались вечера и отправились на пикап. Встретились с этим парнем, который оказался наркоторговцем. Он был такой смешной тип, но при этом очень осторожный и деликатный. Он видимо уже привыкал к таким покупателям.

Там была огромная куча наркоты, настоящий рай для нас, наркоманов. Это было просто замечательно. Вот и закончилось наше приключение с кодеином, но теперь мне нужно было приступать к поступлению в институт.

Так как с институтом, спросите вы?

Ой, да ну его знать, этот институт. Вроде все сказывают, что это такой сложный период в жизни, но мне он показался легким и доступным, особенно когда я была на своей новой «жарке». Ой, спустясися! Смешно звучит, но это было на самом деле.

Заканчивая школу, я уже знала, что я очень талантлива в юморе. Мои друзья всегда агрились, когда я отжигала шутками, и они почти бзикнули от смеха. Я решила, что институт с факультетом комических искусств – мой выбор.

Итак, в день поступления я отправилась в институт полна надежды и смотивированности. Встретили меня приемная комиссия, такие серьезные и строгие люди, словно специально придуманные, чтобы напугать поступающих. Но я не боялась, я была на пике своего дыма и ничто не могло меня остановить.

Тут началось самое интересное!

Увидев мою уверенность и мою улыбку, они просто не смогли устоять. Они просто рассмеялись и пропустили меня безо всяких экзаменов. Правда, я не сказала им, что я мастерица шабанутых шуток. Но им был ясен мой талант, и они поняли, что нужно наушничать такие талантливые люди.

Меня приняли безоговорочно, и я стала студентом института комических искусств. Друзья агрились от моего успеха, и вместе мы погрузились еще глубже в мир нашей «позитивной» нирваны.

Мой день в институте начинается с утреннего пробуждения, и первым делом я закладываю дозку своего кодеина, чтобы проснуться полноправным и креативным комиком. Это дает мне такой адреналин и широту мысли, что я могу раскрыться на полную катушку и поделиться своим юмором со всеми.

Но мне не хватало свободного времени на подготовку шуток. Что делать в такой ситуации?

Я нашла выход из этой ситуации. Я разработала методику, которую назвала «кодеиновый хитроумный шаблон». Когда я чувствую, что время поджимает и шутки не могут ширяться далеко от меня, я просто принимаю больше кодеина и начинаю шабить, как будто нет завтра. Это дает мне возможность сосредоточиться и взорвать зал своим юмором, несмотря на все свои обязанности.

Итак, друзья, так я купила кодеин и поступила в институт легко. Но уж если вы всего этого не боитесь, то можете попробовать свои силы. Просто помните, что юмор – это дар Богов, и его нужно использовать с умом.

И не забывайте, что кодеин – это жесткий наркотик, который может сделать с вами все, что угодно. Он может сделать вас более творческими, но также может и вывести из себя.

А я пока продолжаю свои эксперименты с кодеином и шаблю, как будто нет завтра. Пока всем позитива и дыма!

Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.

Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.

Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.

Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.

Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.

Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.

Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.

Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.

-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.

-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."

-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."

Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.

Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.

Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.

Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!